В українців є традиція: коли помирає людина, запалюють свічки, щоб душа знайшла прихисток у потойбічні. А оскільки у 1932 – 1933 роках померлим ніхто не світив, то, можливо, душі їхні досі неприкаяні. Отже, 24 листопада в актовій залі комунального закладу Київської обласної ради «Володарська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів – Центр реабілітації» запалили свічку пам’яті. Їм – неоплаканим і похованим без молитви, позбавленим пошани – присвячувалася лінійка-реквієм «Страшні роки мого народу».
З сумом і болем учні та педагоги слухали історичні факти про найтрагічнішу подію ХХ століття, що сколихнула Україну і світ. Сумні проникливі вірші, уривок з фільму «Голод-33», пісня «Свіча» нагадали про нелюдські випробування, які випали на долю працелюбного народу.
Присутні пом’янули душі померлих від голоду хвилиною мовчання і закликали всіх приєднатися до Всеукраїнської акції «Запали свічку».
