Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Одна з найстрашніших – Голодомор , який призвів до небачених безневинних жертв. Кажуть, що минуле не належить нікому. Ні! Воно належить нам, тим, хто виносить із нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися ніколи.
З 23 по 28 листопада в усіх класах Володарської спеціалізованої школи-інтернату відбулися години спілкування щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору «Пам’ятаємо… і ніколи не забудемо».
У День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. проведено загальношкільний захід «Схилімо голови в скорботі», метою якого було поглибити знання вихованців про Голодомор 1932-1933 рр., його причини та наслідки; виховувати почуття стурбованості кожного долею невинних жертв; навчати сприймати чужу біду, чужий біль, як свої власні; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє…
Шестикласники побували біля пам’ятника жертвам Голодомору с. Логвин, де поклали колоски, які нагадують жорстокий закон «Про п’ять колосків». Підготували матеріал, який розкриває страшну трагедію українського народу та дізналися про пекельні роки, що назавжди закарбувалися в серцях людей і стали фатальним випробуванням. В уяві кожного вихованця постали жахливі картини знущання над опухлими і змученими від голоду українськими дітьми, що надихнуло до сумної творчості: власноруч створили композицію «Вкрадене дитинство».
Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто помер голодною смертю, та запалили скорботні свічки пам’яті .
